Вибираємо твердопаливні котли

Твердопаливні котли поділяються на кілька видів котлів, відмінність яких полягає у вигляді палива, яке можна в них спалювати, матеріалу виконання, внутрішньою конструкцією розташування теплообмінників і принципом спалювання палива. Серед величезної кількості опалювального обладнання кожна людина здатна вибрати твердопаливний котел, що відповідає його власним вимогам та фінансовим можливостям. Найбільшою популярністю користуються твердопаливні котли, які можуть спалювати деревину та деревні відходи з вологістю до 25%.

Твердопаливні котли на дровах можна розділити на дві категорії за принципом спалювання: класичного горіння та тривалого горіння.

1. Твердопаливні котли класичного горіння

До цієї групи можна віднести більшість чавунних і сталевих твердопаливних котлів, в яких відбувається природний неконтрольований процес горіння.

У цих котлах зазвичай встановлено датчик, який відстежує температуру котлової води. Цей датчик за допомогою звичайного сталевого ланцюжка механічно з*єднаний з повітряною заслінкою. У випадках, коли температура теплоносія в твердопаливних котлах стає вищою за задану, заслінка автоматично прикривається і процес горіння сповільнюється. Коли температура знижується, то заслінка відкривається.

У сучасних моделях твердопаливних котлів встановлений вентилятор наддуву, електронні датчики температури та пульт керування, що робить експлуатацію твердопаливного котла комфортним. Перевагою цієї групи твердопаливних котлів є їхня відносно невелика ціна, простота в обслуговуванні та експлуатації. Основний недолік - малий час горіння при одному завантаженні (в середньому 4-8 годин), що гарантує вам часті візити в котельню для нарубки та завантаження дров. Цю проблему ми рекомендуємо вирішувати під час обв*язування твердопаливного котла з баком-теплоакумулятором, який накопичуватиме та зберігатиме тепло та підтримуватиме систему опалення після загасання котла протягом кількох годин. У такій системі аналіз тепла безпосередньо контролює автоматика самого теплоакумулятора.

2. Твердопаливні котли тривалого горіння

До таких котлів можна віднести піролізні котли і так звані котли, що «тліють». Розповімо коротко про їх принцип роботи.

Піролізні котли працюють за принципом спалювання деревини, що газифікується, тобто, спочатку в топці котла під дією високих температур з деревини виділяється деревний газ, який потім спалюється в окремій топці що збільшує ККД котла і збільшує час горіння на одному завантаженні.

Твердопаливні піролізного котли типу горять близько дванадцяти годин і мають високий ККД до 90%. Їх недоліком є ​​досить висока вартість та невеликий обсяг завантажувальної камери, що змушує рубати дрова на дрібні поліни. Піролізні твердопаливні котли дуже технологічні, мають велику кількість електроніки та різних налаштувань, а також керамічну топку, яка довго зберігає тепло і дозволяє досягти таких хороших технічних характеристик.

Принцип роботи цих твердопаливних котлів простий - паливо горить (тліє) зверху вниз, як свічка; по всьому діаметру та висоті вбудована водяна сорочка. У цих котлах горить лише верхній шар палива, що дозволяє збільшити час горіння на дровах до 30 годин. Деякі сучасні моделі твердопаливних котлів можуть працювати на вугіллі до п'яти діб!

Дуже важливо правильно вибрати необхідну потужність твердопаливного котла. Орієнтовно для опалення 10 кв. м добре утепленого, з висотою стелі до 3 м приміщення потрібно 1 кВт потужності. Втім, треба пам*ятати, що ця формула приблизна. Техніки компанії Атлас Енерго рекомендують для розрахунку брати коефіцієнт 1.3, якщо вам невідомі тепловтрати вашого будинку. Остаточний розрахунок потужності варто довіряти тільки професіоналам, які, крім площі (обсягу), врахують ще безліч факторів, серед яких матеріал і товщина стін, тип, розмір, кількість і розташування вікон і так далі.